Діалог з психологом

Адаптація

(від лат. „пристосовую”) – це складний процес пристосування організму, який відбувається на різних рівнях – фізіологічному, соціальному, психологічному.

Проблема дитячого садка – добре це чи погано, віддавати чи почекати – таке запитання рано чи пізно виникає в кожній сім’ї. Прийняття рішення батьками визначається особистим досвідом. Але, поза всяким сумнівом, відвідування дошкільного закладу має свої плюси та мінуси.
А визначитись потрібно з точки зору науки – педагогіки, медицини, психології. З наукової точки зору відвідування дитячого садка – фактор позитивний в усіх питаннях, необхідний для повноцінного виховання та розвитку малюка. Мистецтво спілкування з іншими членами суспільства грає важливу роль в житті кожного, тому спілкуватись потрібно вчитись змалку.

Оформлюючи дитину в групу, батьки переживають: як там зустрінуть дитину? Як будуть годувати? Чому навчать? Чи добре буде малюку? Чи будуть його любити?

Це хвилювання можна пояснити – батьки вперше залишають дитину з незнайомими людьми. Це хвилювання підсилюється, коли малюк не хоче йти до садка, не хоче розлучатись з рідними, відмовляється від гри з дітьми.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, ідуть на контакт з дітьми та дорослим, інші – менш впевнено, більше спостерігають, ще інші – проявляють повне небажання іти в групу, негативізм, відхиляють всі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, і невміння гратись, і несформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – це відсутність досвіду спілкування з однолітками та дорослими.

Спостереження показують, що хлопчики 3-5 років гірше переносять розлуку з рідними. А найкраще проходить адаптація у віці після 1 року 6 місяців.
Середній строк адаптації :

• 7 – 10 днів в ясельному віці;
• з 3 років – 2-3 тижні;
• 5-6 років – 1 місяць.

Виникнення у дитини стійкого “адаптаційного синдрому” свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Для того, щоб процес адаптації не затягувався, необхідні такі умови:

• підтримувати позитивну установку, бажання йти в садок;
• прислухатись до порад педагогів, якщо дитина відчуває між батьками та вихователем повне розуміння – вона швидше звикає;
• в перші дні рекомендоване короткочасне перебування в групі – 1-2 години;
• наблизити домашній режим до садкового;
• провести всі профілактичні заходи, рекомендовані лікарем;
• утримуватись від шумних масових вистав, щоб зменшити емоційне навантаження;
• навчати навичкам самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Правильна поведінка рідних в період адаптації:

• говорити дитині, що вона вже доросла,
• не залишати надовго – на цілий день в групі.
погуляти після відвідування на майданчику садка,
• давати із собою улюблені іграшки,
• повідомляти вихователя про особливі звички дитини,
• довіряти працівникам установи,
• придумати ритуал “прощання” і обіграти вдома,
• зустрічати дитину з посмішкою,
• розповідати дитині якомога більше доброго про садок,
• підтримувати самостійність дитини вдома.

Чого не потрібно робити:

• негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,
• наказувати вдома дитину за капризи в садку,
• виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,
• забороняти контакти з іншими дітьми,
• залякувати дитину дитячим садком.

Якщо раптом через місяць ваша дитина ще не звикла до дитячого садку, перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті рекомендації, про які ви забули.

Пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили і можливості та плани. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маляти. Ці поради допоможуть пережити дитині процес адаптації до умов дитячого садка.

Ознаки позитивної адаптації дитини в садку – хороший апетит, спокійний сон, адекватна реакція на діяльність з вихователем, бажання спілкуватись з дітьми, іти в групу, нормальний емоційний стан.