Протидія булінгу

 

Заходи з профілактики та протидії булінгу

у ЗДО(яслах-садку) «Ластівка» на 2021-2022 навчальний рік

1.Вивчення законодавчих актів та Закону України від 18.12.19року№2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

2.Розроблення плану дій з протидії насильству та булінгу в ЗДО.

3.Створення та затвердження єдиних правил поведінки в ЗДО для всіх учасників освітнього процесу.

4.Оформлення Журналу реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

5.Консультація для педагогів «Булінг у дитячому садку – міф чи реальність».

6.Тренінг «Профілактика булінгу в ЗДО».

7.Обговорення питання протидії булінгу на загальних зборах в яслах-садку.

8.Створення морально-безпечного освітнього простору,формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії під час освітнього процесу.

9.Введення в перспективно-тематичне планування освітнього процесу з дітьми тем «Моя родина», «Різні діти в нашій групі», « Мій настрій», «Що таке добре,що таке погано», «Що таке захист і кого треба захищати».

10.Проведення практичним психологом занять з формування дружніх стосунків за парціальною програмою з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років «Вчимося жити разом» (автори  Піроженко Т.О.,Хартман О.Ю.) та інтерактивних бесід за методичним посібником «Навчіть дитину захищатися» з дітьми середніх та старших груп.

11.Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків.

12.Участь у Всеукраїнському тижні «Стоп булінгу».

13.Оформлення інформаційно-консультативної папки «Булінг у закладі дошкільної освіти».

14.Розміщення інформації на сайті ясел-садка щодо булінгу.

 

 

 

 

Інформація про булінг

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Булінг –  (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Насилля в дошкільному навчальному закладі

Більшість людей вважають, що фізична агресія й соціальне насилля, характерні для булінгу (англ. bullying – агресивне переслідування, цькування, залякування тощо), починають проявлятися приблизно з кінця початкової школи і продовжуються протягом усього періоду середньої школи. Але, хочете вірте, хочете – ні, булінг серед дітей дошкільного віку розповсюджений набагато більше, ніж ви можете припустити. Оскільки така поведінка асоціюється, як правило, з дорослими дітьми, вона часто упускається з очей у ранньому віці, коли досить важко відрізнити абсолютно нормальні соціальні експерименти й булінг на ранніх стадіях формування.
Загалом, певний ступінь ситуативних ударів рукою, щипання й ін. у дітей дошкільного віку «вважається» нормальним і може бути проявом самоствердження. Однак, якщо дітям подобається спостерігати, як іншій людині погано, вони можуть свідомо й систематично знаходити способи, щоби завдати шкоди своїм «жертвам», навіть до того, що стануть насміхатись над ними, коли роблять свій поганий учинок.
Булінг може викликати в дітей сильний стрес, страх і тривогу. До того ж така поведінка впливає не тільки на «жертв». Результати дослідження показують, що ті, хто в дитинстві був хуліганом, у майбутньому частіше, ніж інші, вживають наркотики та алкоголь, ображають своїх друзів, зв’язуються зі злочинністю й мають проблеми у взаємостосунках з однолітками.

Ваша маленька дитина піддається булінгу, якщо:

їй раптом страшно йти в дитячий садок;

 вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;

 чіпляється за вас і проявляє плаксивість;

 приходить додому із травмами, які не може пояснити;

 залишається на самоті або впадає у стан депресії;

 розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;

 має труднощі з концентрацією уваги;

 уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок. Читати далі